Смотреть больше слов в «Словаре фамилий»
ЛЮ́БЧИК, а, ч.1. розм. Те саме, що любко́.Не їдь, братіку [братику], не їдь, любчику! (П. Чубинський);То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Не... смотреть
КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́ розм., ЛЮ́БЧИК розм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ ... смотреть
власна назва, імен. чол. родуімен. чол. роду, жив.
-а, ч. 1) розм. Те саме, що любко. 2) діал. Улюбленець.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що любко.2》 діал. Улюбленець.
див. дитина; коханий
Лю́бчик, -ка, -кові, -чику! -чики, -ків
лю́бчик іменник чоловічого роду, істота
любчик, -а